Анекдоти про Українців та москалів. / Юмор / Запретные темы, политика, история, здоровье, религия

Юмор →  Анекдоти про Українців та москалів.

Приїхав хлопець поступати в Москву, в театральний інститут. Перший екзамен — російська література. Білет — «Тургенев, Муму».
— У цьому оповiданнi Тургенев описав життя за крiпаччини. Жила-була бариня i
був у неї крiпак якого звали Герасим. Крiпак той був глухий i нiмий i тому не мав
можливостi спiлкуватися з iншими людьми…
— Молодой человек, говорите пожалуйста по-русски — экзамен ведь по русской
литературе!..
— Чекайте-чекайте, зараз все буде!.. Так от — мав Герасим лише одного
товариша — цуцика якого вiн назвав Муму, бо бiльше не вмiв нiчого говорити.
От якось той цуцик нагавкав на бариню, вона розсердилась i наказала
Герасиму його втопити…
— Молодой человек, да говорите же по-русски, тем более, что не все Вас понимают…
— Чекайте-чекайте, зараз все буде!.. Так от — що робити Герасиму — вiн же крiпак?
Узяв човника, виплив на середину озера, прив'язав на один кiнець мотузки
цеглину, другий кiнець — цуциковi на шию. Пiдняв його, а цуцик йому у вiчi
глянув i вашою клятою москальскою мовою говорить: «Герасим. За что?»

Криївка партизанів. Старшина, перекладач і полонений «стрибок».
— Cпитай москаля, де розташована їхня частина.
— Руководитель спрашивает вас, где расположена ваша часть.
— Я не скажу!
— Москаль відповів, що не скаже.
— То скажи, що зараз ми його катуватимемо.
— Руководитель говорит, что сейчас вас будут пытать.
— Я все равно не скажу!
— Москаль каже, що все одно мовчатиме.
— То клич хлопців із жаровенькою й цвяшками.
[...]
— А что это они внесли?
— Это жаровня. Сечас в ней раскалят гвозди и загонят их вам под ногти.
— Нет, нет! Скажите вашему начальнику, что я все расскажу!
— Що там москаль белькоче?
— Каже, що москалі тортур не бояться.

— Ну и язык у вас хохлов — дебильный и непонятный. Вот к примеру возьмем ваше хохлятское
НЕЗАБАРОМ. Это где: возле бара или перед баром?
— Та й у вас москалів не краще. Оце ваше москальське СРАВНИ. То це як: срав чи ні?

Сорок років водив Мойсей євреїв по пустелі, та все дарма.
Сусанін зі своїми за пару днів впорався.

— Куме знаєте як москалі називають палке кохання?
— Як?
— Бли-и-изость!

До тролейбусу вбiгае дiд з кулеметом:
— Громадяне! Скажiть будь-ласка котра година?
Усi мовчать.
— Ну громадяне, котра година?
Тут пiдимаеться негр:
— Вiсiм годин, шiсть хвилин.
— Та сиди, синку, сам бачу, що не москаль

Куме, де це ваш собака?
— Та, я його зарiзав.
— О-о! А за що?
— Бо москалям продався!
— Як !?
— А ось так! Приходжу додому — а вiн менi з будки: «Гафф, гафф !»

Чорним морем пливе американський есмінець.
Аж перед есмінцем виринає субмарина з жовто-блакитним прапором.
Поки американці заходяться шукати по довідниках чий же це прапор,
що за держава, з підводного човна пускають дві торпеди й топлять есмінець.
Субмарина занурюється на перископну глибину
та в капітанській рубці відбувається розмова:
— Петре, а ти впевнений, що то були москалі?
— Авжеж, бачив скільки зірок на прапорi!

Зловив дядько золоту рибку. Вона виконує його з бажання.
— Hехай усе Татаpо-Монгольске Іго йде у Швецію. Та лиха не pобить!
А потім назад.
Снялась вся оpда и потопала в Швецию… Почти никого там не поpубив,
веpнулась обpатно.
[ і так три рази]
Hе стрималась pибка, зпитала:
— Hу що тобі, дядьку, Швеція зробила?
— А шо мені Швеція? Зате по москалям — 6 pаз туда-сюда, туда-сюда!..

Вирішили два хлопці піти москалів постріляти. Взяли шмайсери,
йдуть Львовом.
Аж бачать — стоїть хлоп, ніби чекає на когось. Один до другого каже:
— Пiди спитай щось у нього, мабуть, вiн москаль.
Тот підходить до хлопа, питає:
— Чи Ви на когось чекаете?
Хлоп:
— Чекаю, чекаю-
Перший повертається:
— Ніби українець, нашою говорить-
Другий до нього:
— Так пiди спитай по їхньому!
Хлопець знову підходить до чоловіка, питається:
— Скажитє, ви каво-нібудь ждьотє?
Чоловік нагло дістає споза спини шмайсер:
— Та я вже й дочекався-

Київ. Берег Дніпра. Потопаючий репетує:
— Помогите, помогите!!!
На березі стоїть дядько з вусами і говорить потопаючому:
— Краще б ти, синку, вчився плавати, аніж отої псячої мови.
10 В далекі-далекі часи у Львові в трамвай заходить крупний українець і питає:
— Котра година?
Негр, який сидів поруч встав і ввічливо каже:
— Пiв на другу.
Дід йому:
— Ciдай синку, я й так бачу що ти не москаль!

У стаpого бандеpівця питають:
— Діду у тебе патpони є?
— Hема, хлопці.
— Діду, а пістолет є?
— Hема, хлопці.
— А кулемет є?
— А ось чого нема, того нема!

1946 рік. Галиччина. Йдуть лісом двоє хлопів.
Бачать дідусь прив'язав москаля до дерева і пиляє пилкою.
-Та чи пан не має ножа чи сокири?
-Та ні, пан має і нож і сокиру, але пан має ще час і натхненя!

Син каже до батька:
— Тату! Чорт лізе у хату!!!
— Не біда, синку, аби не москаль!!!

Чим відрізняються росіянин і собака на Украіні?
Другий розуміє українську і російську…

Вуйку, а чому це Ви квітки поливаєте машиновим маслом, засохнуть?
— То нічого що засохнуть, же би зброя не заржавіла.

Українці в Іспанії:
— Кориду бачив?
— Бачив. Бугай кацапа затоптав.
— Які ж кацапи в Іспанії?
— А який недоумок, крім кацапа, попре на бугая з червоним прапором?

— Вуйку Стефане, вуйку Стефане! Що то ви робите?! Навіщо ви берізку
рубаєте? Така струнка, молоденька, так око зеленими листочками
милувала, а ви її геть!
— Ой, сусіде, й не кажіть, в самого серце кров'ю обливається,
але мушу те зробити — прийдуть москалі, побачать берізку і скажуть:
«Вот ісконно русскій пєйзаж!»

Степан Хмара просить слова. Спікер відмовляється надати йому право виступу: “Степане Ільковичу! Ви ж знову будете говорити образливі речі щодо росіян”. – “Їй Богу, хочу виступити з приводу екології”. – “Добре, виступайте...” – “Шановні депутати! Погляньте, що робиться. Ліси повирубували, річки попересихали. Немає де москалів ні вішати, ні топити”.

Здоровенний чолов'яга з автоматом у руках заскакує у трамвай, дає чергу понад головами і питає: “А скажіть мені, котра година?” – Негр підводиться і щирою українською говорить: “За п'ятнадцять п'ята, прошу пана”. – Дядько ласкаво поклав руку на плече негрові: “Сідай, синку, я бачу, що ти – не москаль”.

Зустрілися Українець з американцем і в них зайшла розмова про гори. Американець говорить:
— У нас такі гори, що як гукнеш то ехо 5 хвилин триває.
Українець:
— Ну то їдем подивимось.
Вилізають на вершину та й американець кричить:
— Hello!!!
Ехо:
— Hello- ello- llo- o.
А Українець каже:
— Та хіба це гори? У нас у горах ехо 3 години тримається.
Американець?
— Ну поїхали подивимося.
Вилазять вони на Говерлу і Українець:
— В Карпатах москаль!!!
Луна: Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !?
Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !?
Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !?

Дівчинка в ліс пішла по калину
Ніжкою босою стала на міну
Довго являтися будуть у сні
Очі чудові оці на сосні
Я не забуду оцього роками — Сосну, обвішану рясно кишками

В Чехословаччині вирішили утворити Міністерство морського флоту. У Москві страшенно здивувалися.
— Навіщо воно вам? У вас же немає моря!
— Ну й що? -здивувалися чехи. — У вас же є Міністерство культури.

Зустрічаються росіянин з українцем. Заходить мова про президентів:
— Наш президент настоящий патриот, — каже росіянин. — Все делает для блага России!
— Подумаєш, здивував...- зауважує українець. — Наш також…

Додому до українця заходить москаль. А українець якраз у той момент завзявся сальце покуштувати:
Москаль:
— Может угостишь? Дико есть охота.
Українець:
— Чому б не пригостить. Тільки ти зпочатку відро води випий.
Ну, нема куди діватися, їсти то хочеться. Ну він випиває відро води і ледве сідає на стілець.
Українець:
— Ну що, може сальця?
Москаль:
— Нет уж, спасибо огромное!!!
Українець:
— Хех, так то ти пити хотів!

В Росії дві біди — дураки і дороги. А в Україні три — дураки, дороги та Росія.

Сидять два куми у львівській кав`ярні.
Один другому каже:
— А знаєте куме, що знову зробили москалі?
— Що?
— Посадили до свого літака жидів і збили нашу ракету!

Виходить Кучма на берег моря, і бачить там Кузьмука, який все плаче і плаче. Кучма:
— Чого, Сашку, плачеш?
— Та он збили ракетою москальський ТУ, жалко…
— Нема чого жаліти й ревіти! Я тобі післязавтра нову ракету куплю…

— Здароу Мiхась, мы чулi, што сынку твой Пятрусь з Расеi прыехау. Калi ж ён да нашай Марусi зойдзе?
— Не зойдзе
— Чаму? Маруся наша цудоуна дзяучына, цi ты не бачыу?
— Я яго забiу. Прыходзе до мяне, бацьку роднага. Я яму гарэлкi, а той мне кажа «Здравствуйте, папа»

Ходжу над річкою з довгою тичкою.
Колю я очі жабам.
Жаби злякалися
В річку сховалися
Ось і зостався я сам…

— Діду!
— Що!
— Чули, москалі у космос полетіли!
— Що всі?
— Та ні, тільки один!
— То чого ж ти тоді кричиш?..

Жінка на кораблі — до лиха. Дві жінки і жид на космічному кораблі до великої катастрофи

У магазин заходить чоловік та й питає:
— Товарищ, у вас єсть лєзвия для брітви?
— Ні, нема.
Покупець пішов, касирка здивовано запитує продавця:
— А чому ти йому сказав, що нема? Вони ж ось.
— Він мене «товарищєм» обізвав. Хай серпом бриється.

— Що Ви побажаєте нашому другу з Москви?
— Темну теплу ніч тобі, широку білу постіль і одну маленьку голодну блоху.

Сьогодення. Україна. Черкаська область. Селище міського типу. Над полем літає кукурузник і орошує його.
Двоє дядьків уважно стежать за літачком, сидячи в тіньку та смакуючи свіженьким сальцем,
пахучим українським хлібом та кришталево-чистою самогоночкою. Раптом літачок губить контроль і
вдаряється в житлову двоповерхову споруду обабіч поля.
Збиває балкон і з поламаними крилами падає перед під`їздом. Хвилина мовчання, після якої дядьки перезирнулись:
— І що ви на це скажете, куме? — питає один другого.
— Та що тут казать! ЯКА КРАЇНА — ТАКИЙ І ТЕРАКТ!!!

Коли житель старовинної Еллади винайшов арфу — він думав про жінку.
Коли американець винайшов саксофон — він думав про жінку.
Цікаво, а про що думав москаль, коли винайшов балалайку?

— Іване, пора тобі женитися.
-На кому?
-Та хоч би на Гапчиній Марії.
-Не подобається мені Марія…
-То на Миколовій Галі.
-І Галя мені не подобаєься.
-То хто ж тобі подобається?
-Володя…
-Тю… Так він же – москаль!

Берег Чорного моря. Відпочивають дві сім 'ї – російська і українська.
Їх маленькі – п 'ятирічні – діти голяком бавляться у піску.
Український хлопчик уважно розглядає російську дівчинку:
“Казали мені батьки, що українці відрізняються від росіян, але щоб аж настільки!”

Їде негр у вишиванці у львівському трамваї і читає газету “За вільну Україну”.
Чоловік із села, побачивши це, не витримує: — Скажіть, а ви вмієте читати по-українськи?
— Звісно…
— І розумієте українську?
— Розумію, адже я – щирий українець.
— А я тоді хто?
— Не знаю… З вигляду – або жид, або москаль.

Ідуть 2 кума. От один побачив росіянина і каже: «А давайте куме он тому москалю пику наб'єм. „
Другий каже: “Давайте, але якщо він нас поб'є?»
«А нас за шо?»

Зустрічаються двоє крокодилів:
— Ну, як полювання?
— Двох негрів з'їв, а ти?
— А я одного москаля.
— Брешеш, ану дихни…

— Що таке один єврей?
— Торгова точка.
— А що таке два євреї?
— Шаховий турнір.
— А що таке три євреї?
— Симпозіум.
— Що таке один росіянин?
— П'яничка.
— А що таке два росіянина?
— П'яна бійка.
— А що таке три росіянина?
— Бунт.
— Що таке три євреї і три росіянина разом?
— Штаб Військово-Морських Сил України…

Дорога в Карпатах. Сидить вуйко з кулеметом, направленим на дорогу.
Біля нього зупиняється машина:
— Вуйку! Вас підвезти?
— Ні синку, я ще почекаю.
Зупиняється інша машина:
— Слава Ісу!
— Навіки слава!
— Вас підвезти, шановний?
— Ні синку, я ще почекаю. Щасливої дороги.
Наступна машина:
— Дєд, тєбя падбросить?
Вуйко, відтягуючи затвор:
— Ось я і дочекався.

Львів’янин заходить на “Краківський ринок” за яблуками. Вибирає:
— Це який сорт?
— Кальвіль.
— А це?
— Джонатан.
— А це?
— “Слава переможцям”.
— Героям слава!

Урок географії у карпатському селі:
— Діточки, запам’ятайте: міста Варшава, Париж і Лондон знаходяться
на правому березі Дніпра, а міста Москва, Пекін та Токіо – на лівому.

Негр у трамваї читає “Совєтіше Гемлайн” на івриті… Чоловік дивився,
дивився на це, а потім питає: “Синку, тобі ще мало того, що ти – негр?”

У відповідь на акцію українських націоналістів проти війни в Іраку під гаслом
«БУШ — МОСКАЛЬ!», у Москві пройшли стихійні мітинги під гаслом «БЛЕР — ХОХОЛ!»

«Спільні військово-морські навчання в Криму „Україна-НАТО“.
Поряд стоють „на якорі“ українська і натівська підлодки, а капітани на мосточку
похваляються їхніми технічними данними. Притому наша така вся наполовину іржава,
наполовину у ракушках… Ну от натівці питаються нашого капітана, тіпа,
а що ваша залізяка із такою-то швидкістю вміє плавати. А той — тю, на та конєшно ж може.
Ну, а як в два рази швидше? — Та запросто! А як утричі?
— Та хоть уп'ять — тільки б з москалів ласти не поспадали! »

Летить Змiй Горинич над Карпатами та кричить:
— Все на субботник! Все на субботник!
Виходить гуцул з колиби, дивиться на небо:
— От, холера! Знов москалiв переiвся!

Львів. Ранок. Бабця вийшла за молоком. Тут у неї на очах падає балкон і придушує чоловіка.
Збирається натовп, з’являється міліція, бабця підходить і починає:
— От кляті більшовики! Понабудовували балконів. Людині пройти ніде…
Міліціонер, діставши документи постраждалого:
— Бабцю, годі репетувати. То москаль був.
— Понаїхало клятих москалів!!! Ніде балкону впасти.

приходить син до тата і питає:
— Тату, скажіть мені — як то так: в нас хата на 3 повЕрхи, 2 машини, купа худоби… курей, качок,
індиків — неміряно… А Ви нігде не робите, і Мама ніГде не робит… Відки то сі всьо бере????
-Ну, сину… ти вже ходиш до 10=ї кляси… Муші ті кольсь сказати правду: там-о в стодолі
за дверима є сокира… Я беру її і кожДої ночИ йду на дорогу за селом. Там-ка луплю москалів — шо від них заберу — з того і жиЄмо
-Ти сину вже великий — йди і ти попробуй тої справи…
Син нагострив сокиру, запасся ножами — пішов…
Зранку вертається…
— Тату!!! Ту шось не то… Я забив 43 москалі, а чистого заробітку 27 гривнів і 34 копійки…
_ Ну, сину… Таке воно житЄ — копієчка до копієчки, копієчка до копієчки…

Зловив українець золоту рибку і каже:
— Хочу, щоб мертві москалі пливли в трунах по Дніпру.
Рибка:
— Та не не всі москалі такі погані, зустрічаються серед них і добрі.
Українець:
— Ну добре, тоді нехай погані москалі пливуть в поганих трунах, а добрі в добрих.

Поймали Русский с Украинцем золотую рыбку, они и говорит
— Всего три желания, поскольку Росия страна великая ей два, а Украине одно.
Русский говорит, — 1 хочу что бы всех проклятых хохлов с России матушки обратно в Украину выгнали,
2. Что бы вокруг России матушки была стометровая стена, и что бы ни один Украинец не смог туда попасть!
рыбка говорит, — Сделано.
Украинец спрашивает? — А правда ни кого из наших там нет, и стометровая стена вокруг России?
Рыбка:
-Да
Украинец:
— Тогда залей всю эту @#$%&.ню бетоном!

— Скажите мне, как мне попаасть в Рааассийское консульство?
— В Россійське консульство пане, найкраще попасти з гранатомету.

— Доброго дня, а я можу поговорити з паном Медведевим?
— А кто его спрашивает?
— А дісно, хто його питає, як Путін скаже, так воно і буде!!!

В москалів в усіх анекдотах про українців українці скупі і злі. А в українців в анекдотах про москалів москалі зазвичай мертві…

Украiнець пiд час снiданку (кава, круасани, хлiб, масло i джем) бачить москаля, який жуючи жвачу, сiда бiля нього. Наш хлопець iгноруе його, але москаль все одно першим почина розмову. Москаль: Вот вы, украинцы, едите хлеб полностью? Українець: Звiсно. Москаль: (пiсля взриву великого пузиря) А мы нет. В России, мы только едим мякоть. Корку мы собираем в специальный ящик, перерабатываем, превращаем в круассаны и затем продаем. Москаль задоволено посмiхаеться, в той час коли українець мовчки далi iсть свiй снiданок. Москаль: Вы едите джем с хлебом? Українець: Звiсно. Москаль: (пропускаючи жвачку крiзь зуби) А мы нет. В России, мы едим только свежие фрукты, затем собираем кожуру, семечки и качаны в специальный ящик, перерабатываем, превращаем в джем и продаем Украине. Украiнець мовчки ставить чашку з кавою на стiл: А ви сексом займаiтесь в своiй Росiї? Москаль посмiхаючись: Конечно. Укрaiнець: А що ви робите з презервативом пiсля використання? Москаль: Выбрасываем, конечно. Украiнець: А ми нi. В Украiнi, ми збираемо iх в спецiальну скриню, розплавляемо на жуйки продаемо в Росію!

Було село уякому жили як українці, так і росіяни. Прийшла зима — 19 січня — українці святкують Йордан.
Наготували багато смачної їжі, приймають один одногоу гостях, весело колядують, а бідні росіяни сидять усебе вдома та йше голодні. Отож, питають вони одного доброго чоловіка, що їм робити, як зайти до українців у гості, а той їм і каже: ”Заходьте доних у хату тай вітайтесь: “Христос Христився!” Тоді українці запросять вас до столу, адже вони щедрі люди”. От і пішов росіян так як порадили. Але через кілька хвилин росіян, вибігає з домівки, та такий наляканий. От і питає його чоловік, який давав пораду, що сталося а він розказує: ”Зашол я сказа што говорили, а они все хором “Славімо єво”, от х… оні мєня поймают.”

— Микола, твоя корова курить?
— Ні.
— Ну, тоді у тебе хлів горить…
107 Обрізання було придумано євреями під час єгипетського
рабства. Спостерігаючи за роботою садівників-єгиптян, євреї помітили, що, якщо від
стовбура відрізати верхівку, тоді від кореневища починають рости сильні відростки!
Незважаючи на численні невдачі, євреї завзяті і продовжують досліди донині…

Йде чоловік по дорозі й бачить, якийсь хлопець начепив собі камінь на шию і хоче стрибнути
з мосту.
— Синку, що це ти робиш?
— Жити не хочу, батьку!
— Подумай про дітей, синку, не роби цього!
— Німа дітей у мене!
— Подумай тоді про батька з матір«ю!
— Нема ні батька, ні матері!
— Тоді згадай Гетьмана нашого рідного, Мазепу!!!
— А це хто такий?
— Стрибай, синку, стрибай!!!

Пане, Ви чому свою сторінку на домен „ru“ поставили?
— А що?
— Так то ж „Раша“ — москалі!
— І треба ж мені такий сором! А я думав, що „ru“ — то Рідна Україна!

Під час війни перед боєм солдат-українець пише записку: „Якщо вбьють, прошу вважити
мене комунiстом, а як нi, то нi“.

— Хаїм, у твоїй крамниці цвяхи є?
— Ні, цвяхів сьогодні таки немає.
— А як Христа розіпнути, так знайшлися!

Київ. Стоять двоє. Підходить до них перехожий і запитує
— Как пройти на Крещатик.
Йому у відповідь:
— ??? Повторює питання англійською.
— ??? Німецькою.
— ??? Французькою.
— ???
Не одержавши відповіді перехожий йде далі. Один чоловік іншому говорить:
— Подивися, Петро, яка розумна людина! Скільки мов знає!
— І це йому допомогло?

Один раз у селі, де жили дід Панас і його онук, відкрили магазин для людожерів.
Зацікавлений онук зайшов туди в перший же день. Придя додому й у себе він запитав у
діда:
— Діду, а чому там мозок польський по п'ять гривень кіло, молдавський по чотири, а
москальский по сорок?
— У, який ти дурний! Знаєш, скільки москалів на цей кілограм треба?

Ветеран ділиться спогадами:
— Якось під час війни я 10 кілометрів тяг пораненого командира.
— І вас нагородили?
— А як же! Дали їсти і 150 дойчемарок!

Летять у повітряній кулі француз, єврей і українець. Раптом куля стала падати. Єврей говорить:
— Хто-небудь найблагородніший повинен стрибнути вниз.
З лементом „Хай живе Франція!“ француз кидається через борт.
Куля летить далі. Потім знову починає падати. Єврей говорить:
— Хтось найблагородніший повинен стрибнути вниз.
Українець бере єврея і кидає його з кулі з криком „Хай живе Ізраїль!“.

Стоїть бойко на полонині, посміхається. Гріє лагідне сонце. Зеленіє трава. Цвірінчать
пташинки. Літають метелики.
Поряд проходить турист перевішаний рюкзаками.
— Добридень, пане. Гарна сьогодні днина, чи не так? — каже бойко.
— Там хорошо, где нас нет!
— І де ж вас, вражих синів, немає? — зітхає бойко.

Побили єврея в автобусі. Крім потерпілого взяли двох що били: військового і п'яницю
якогось. Запитують у відділенні, як все відбулося. Єврей:
»Стою. Нікого не чіпаю. Раптом військовий кидається на мене, починає бити, а слідом і
п'яниця".
Запитують військового: «За що?»
— Стою. Нікого не чіпаю. Раптом єврей наступає на ногу і не сходить з неї. Я про
себе: «Даю йому хвилину. Не злізе — поб'ю!». Звірився по годиннику. Хвилина минула. Він
не сходить. Я почав його бити."
Запитують п'яницю:«Ну, це-те зрозуміло за що бив. Ти, паразит, куди поліз?»
П'яниця:«А я бачу стоять військовий і єврей. Військовий то на годинник дивиться, то на
єврея. То на годинник, то на єврея. А потім бити почав. Я подумав — по всій країні почалося»

...Інтерв'ю журналіста в українських військових:
— Чи правда, що літак збила українська ракета?
— А яка ж украiнська ракета могла
пролетiти мимо москальського лiтака набитого жидами?

Що спільного між москалем і спеpматозоидом?
— І в того, і в дpугого є лише один шанс на мільйон стати людиною.

Задачник для гуцулів:
1. Дід Василь нагострив сокиру, лопату, 3 ножі та маленький топірець.
Питання: Скільки туристів з Москви завітало на базу «Карпати».
2. Смерека. На смереці висять 3 москаля, навколо смереки танцює
5 гуцулів з топірцями.
Питання: А ЧИ НЕ ЧАРІВНО У НАС НА ПРИКАРПАТТІ????!!!

Новини на Львівському телебаченні:
— І наостанок гарна новина: у Москві завтра мінус 2, мокрий сніг…

Слоника замучили
Кляті москалі
Похилився слоник
Хоботом к землі:
“Прощавай же, Україно,
ти мій рідний краю!
Безневинно молоденький
Слоник умирає!

Стук в хату серед ночі:
— Хто там?
— Це ми, червоні партизани!
— Так-так-так, — відповів кулемет.

— Ти Степана Хмару знаєш?
— Ні, не знаю.
— А Степана Бандеру, знаєшь?
— О, Степана Бандеру знаю.
— Так от він проти Хмари — москаль.

Вмирає старий бандерівець.
— Синку, клич скоріш парторга, хочу в партію вступити.
— Тато, що з вами? Усе життя ненавидiли ж їх!
— Не бiда, синку. Умру — на одного комуняку менше стане.

Турист в Києві попросив перехожого розказати історію памятника Богдану Хмельницькому.
— Історія така, — Разгромив Богдан польських шляхтичів й вернулся з перемогою в місто.
Виїхав на коні на пагорб, а навколо тисячі людей. Вятянув поперед себе булаву і сказав:
«Здоровенькі були, грамадяни українці!»
А у відповідь: «Здгаствуй, товагищ Богдан!». Тут він і закам«янів…

— Глянь, синку! Що це таке в кутку чорніє? То не москалі?
— Ні, батьку! Це ж рояль!
— А що це таке у тім роялі біленьке? То не москалі?
— Ні, батьку! Це клавіші!
— Синку! А з чого вони зроблені?
— Зі слона!
— От кляті москалі! Слоника замордували!

Питаються у кацапа
— Иван, скажи, ну почему бы тебе не посадить картошку, морковку, помидоры там всякие?
Огород-то вон какой!
— Так не растет…
— А вот посмотри через дорогу: и в огороде всего полно, и забор стоит,
а не на земле валяется, как у тебя…
— Ну, так это — у хохла!

Їдуть двоє у львівському трамваї і бачать в кутку забився якийсь хлопака. Один другому й каже:
— Мабуть москаль, потрібно провірити.
— А що з науки їдеш?
— У-гу.
— Не колиться.
— А що мабудь голодний?
— У-гу.
— Не колиться.
— А скільки тобі років?
— Ну в сяньтябре будет двацать.
— Ой синку не буде!!!

— Куме, я чув ваш син у москві працює.
— Так, так! Працює в крематорії — палить москалів, а йому за це ще й гроші дають.

Йде мер міста Коломиї на роботу та бачить біля ратуші великий мітинг, люди кричать, щось вимагають.
Він їх запитує:
— Що ви хочете, чого тут зібралися?
— Хочемо щоб у Коломиї поставили пам'ятник Бандері!!!
— Добре, завтра буде.
На слаідуючий день забралося ще більше людей і всі щось кричать та вимагають.
— Чого вам ще треба?
— Хочемо щоб Бандера був на коні, як хмельницький!!!
-Добре, завтра все виконаєм.
На слідуючий день аналогічна ситуація.
— Ну чого вам і ще потрібно !?
— Хочемо щоб в одній руці у Бандери була булава, а в іншій — голова москаля
!!!
— Ну булаву зробимо, але ж голова буду псуватись.
-НІЧОГО, МИ БУДЕМО КОЖЕН ДЕНЬ МІНЯТИ!!!

Йде чота упівців по лісі. Чують щось в кущах шарудить. Вони туди, а там хтось сидить.
— Ти що тут робиш?
— Я грібочкі собіраю.
— А ти що їх тут садив?!!!

Идет русский революционер и несет табличку с лозунгом: „БЕЙ ЖИДОВ, СПАСАЙ РОССИЮ!“
На зустріч йому йдуть два куми. Один каже:
— Гляньте, куме яка гарна ідея!
— »Так… ІДЕЯ ХОРОША… ТІЛЬКИ МЕТА БЕЗГЛУЗДА"

Заходить дядько у купе поїзда. Там сидять два негри
— Хлопці, а що у Вас тут горіло?

Український уряд заявив, що всіх євреїв, які захочуть іммігрувати в Ізраїль, буде туди доставлено безкоштовно.
Йде посадка на корабель. Проходить година, друга, третя, а потік людей не зменшується. Проводжаючий питає
у капітана, в якого з-під кашкета виглядає оселедець:
— У Вас що, корабель безрозмірний?
— Чому безрозмірний – бездонний.

Як «Пролетарии всех стран, соединяйтесь!» українською буде?
— Голодранцi усiх країн, до купи — гоп!

Автобус з ізраїльтянами їде з екскурсією по колишнім таборах. По дорозі від
Бабиного Яру до Польщі автобус ламається. Телефону ні в кого немає.
Водій стукає в один з волинських будинків і говорить місцевому жителю:
— Розумієте, я тут везу євреїв в Освенцім, а автобус зламався.
Ви не могли б нам допомогти? Хазяїн розводить руками:
— Так я б з радістю, тільки в мене усього лише мікрохвильова пічка

До сесійного залу Верховної Ради вривається терорист: “Хто тут Степан Хмара?”.
Всі депутати дружно вказують пальцем на Хмару.
Терорист: “Степане Ільковичу, пригніться!”

Cвято міста Верховина.
В місцевий клюб з івано-Франківська приіхала джазова банда музику лабати.
Але сталося лихо — гуцули інструменти музикальні під час розвантаження на землю покидали і зламали саксафон.
Голова району питає:
— А шо хлопці без цего не зіграєте?
Музиканти:
— Та який же джаз без саксафона, треба ремонтувати….
Голова району каже:
— Та і там у нас з горов коваль старий, він все годен поремонтувати, поїхали…
Сіли на фіру та й поіхали до коваля……
Голова району:
— А шо діду Миколо зремонтуєте се хлопцям?…
Дідо:
— Зремонтую, чо не зремонтую, але зачекайте години зо дві…
З кузні чути страшенний гуркіт, мати і все інше.
Через дві години виходи дідо:
— Файні ви хлопці, але скажіть як ви так трембіту погнули???

Міцні засмальцовані руки
і м”язи тверді наче дуб,
на білій як сніг вишиванці
блищит український тризуб,
в очах крижана недовіра
від злості кипить голова,-
давно не гуляла сокира
по вулицях міста Москва!
  • +4
  • 16 марта 2009, 12:46
  • lenin

 

Комментарии (14)

RSS свернуть / развернуть
+
0
Зібралися Чех, Українець і Руский на спільну випивку.
Чех випив і шкаликом об землю, хрясь:
— Не п'ю я з одного і того ж шкалика два рази, бо в нас цього кришталю куди не плюнь.
Руский вихилив пів-пляшки з горла до половини і об землю, хрясь:
— А я не п'ю з одної пляшки, бо у нас тої водки хоч втопися.
Українець випив шкалик, закусив салом і руского табуреткою по голові, хрясь:
— А я з одним і тим же москалем другий раз не п'ю, бо у нас їх як тарганів розвелося.
avatar

melkor

  • 16 марта 2009, 12:52
+
+1
— Куме, знаєш що по кацапському означає наче українське слово “шабля”?
— Ну і що означає по кацапському наше українське слово “шабля”??
— Тихіше, панночко!
avatar

melkor

  • 16 марта 2009, 12:53
+
0
— Куме!!!
— Га?
— Хто там у тебе верещить?
— Та, москаля спіймали, вбивати будемо!
— То я прийду допоможу, щоб швидше було!
— Приходь, але швидше не треба! Хіба ж ми стаханівці?!

Я руський би виучів тіко за то, шо нада допітувать плєнних.

Кінець 40-х років. Поліська глибинка. Криниця, біля криниці починається ліс. З криниці чоловік витягує відро і збирається попити води.
З лісу виходить інший чоловік:
— Чоловіче, не пий!!! Москалі криницю отруїли.
— Чєво ти гаваріш?
— Та пий, кажу, повільніше. Вода холодна — застудишся.

Небачених висот досяг сервіс на залізницях України!
З першого листопада «Укрзалізниця» дозволила користуватися туалетами на зупинках!
На всій території Росії!

Москвич в Киеве:
— Извинице, как папасць в расийскае пасольства?
— Дуже просто: навiв ракетницю, нацiлився i йобнув!

Околиця Львова, ранок, перехрестя, стоїть ДАЇшник на дорозі. Їде модна така машина, дай думає спиню. Спиняє.
— Добрий ранок!
— Добрий!
— Ваші документи будь-ласка.
— Будь ласка!
— Вийдіть з машини.
— З задоволенням! Виходить здоровенний вуйко в вишиванці, все при ньому, посміхається собі у вуса.
— Що гарний настрій?
— Гарний.
— Відкрийте багажник.
— Прошу…
Відкриває, а там труп в мішку, порубаний на дрібні шматки, кров м'ясо і все таке…
— Шо москаль?..
— Еге ж…
— Яке прикре самогубство…

Ловив весною вуйко рибу та й злапав Золоту Рибку.
— Виконаю три твоїх бажання, тільки відпусти мене – благала рибка.
— Добре – каже вуйко – Але виконуватимеш по одному бажанню раз на рік. Нехай Скандинави влітку пішки підуть до Китаю й кийками поб’ють китайців.
Як сказалося-так і сталося…
Наступного року:
— Нехай китайці влітку пішки підуть до шведів й кийками їх поб’ють.
Пішли. Побили
Ще за рік:
— знову нехай Скандинави влітку пішки підуть до Китаю й кийками поб’ють китайців.
Добре, зроблю – каже рибка — Тільки, скажи мені чоловіче, невже за один раз вони не могли…
-Ох і дурна ж ти риба!!! Поки вони туди-сюди ходили, то кацапам всі городи витоптали!

Катастрофа. Розбився лiтак. Попали в чистилище українець, москаль та жид.
Підходить до них апостол Павло та й каже:
— Панове, катастрофа була незапланована, тому поки ми вияснимо, кому з вас в рай, а кому в пекло, можу запропонувати виконання одного вашого бажання, такого, про яке ви все життя мріяли, одним словом будь-якого, крім повернення на землю.
Москаль:
— А ви точьно виконаєтє цє бажання?
Павло:
— Обов'язково.
— Тоді я хачу, щоб вимєрли усі жиди, а то вони всюди пхають свого носа, лєзуть в уряд і заважают нам жить.
Жид:
— А я хочу, щоб всі москалі повимирали як мамонти, вони нам, эвреям, жити нормально не дають, у всіх своїх бідах звинувачують, хотіли б всім світом керувати.
Українець:
— А ви точно виконаєте попередні бажання москаля та жида?
Павло:
— Я ж пообіцяв!
Українець:
— Ну, тоді мені лише філіжанку кави.

Поїхав Янукович до Путіна. Просить його: Памагі мне стать Прєзідєнтам!
Путін каже: Харашо, памаґу. Толька услуґа за услуґу: ти мнє щас падрачі, а я тєбє патом памаґу Прєзідєнтам стать.
Подумав Янукович: П'ять хвилин приниження, зате потім п.ять або й десять років Президентом бути, — та й погодився.
Подрочив він Путіну. Приїжджає додому, а у нього на другий день долоні гнійниками покрились. Їде він у Феофанію, там зібрали консиліум, порадились та й кажуть: Методами традиційної медицини таке не лікується, але є народний метод. Тут в одному селі під Києвом є ставок з лікувальною водою. Треба поїхати до того ставка, помити в ньому руки, і тоді зразу хвороба зникне.
Їде Янукович з мигалками, з цілою колоною машин супроводу в те село. Йде до того ставка, миє у ньому руки. А там саме дядько рибу ловив. Побачив він те все, змотав він швиденько вудочки та й біжить до куми хвалитися: Кумо я тільки-що на власні очі бачив, як Янукович у нашому ставку руки мив.
А кума у відповідь: Та ти, мабуть, куме, вже до чортиків допився: то тобі ввижається, як Симоненко сраку миє, то як Медведчук горло полоще…

avatar

melkor

  • 16 марта 2009, 13:11
+
0
В основном баяны, но про евреев-генетиков понравился…

Синок-студент приїздить на Прикарпаття, стукає у двері, і тут же падає ниц. З того боку лунає кулеметна черга, потім двері відчиняються, виходить дядько, озира картину, та й каже:
— Бачу, синку, не забув, як до рідної хати заходити…
avatar

dak0ta

  • 16 марта 2009, 16:11
+
+1
а вот мне понравилось. Но в любой шутке как говорится, есть доля истины.

почти во всех анекдотах русские даже зная что их будут бить категорически отказываются говорить по украински. Это действительно ступор у них, и я не могу понять в чем причина.
avatar

melkor

  • 16 марта 2009, 16:17
+
0
М.б. языка не знают? Я, к примеру, тоже по-литовски не говорю…
avatar

dak0ta

  • 16 марта 2009, 21:12
+
0
так вы в Литве всю жизнь и не живете.
avatar

melkor

  • 16 марта 2009, 21:34
+
0
срав чи ни.))) поржал

токо оч много буков, осилил штук 10.)
avatar

Kuka4abra

  • 16 марта 2009, 21:57
+
0
Утренний позитв! Спасибо автору ;)
avatar

J7k

  • 17 марта 2009, 09:33
+
+1
avatar

melkor

  • 17 марта 2009, 10:01
+
+2
«Міцні засмальцовані руки
і м”язи тверді наче дуб,
на білій як сніг вишиванці
блищит український тризуб,
в очах крижана недовіра
від злості кипить голова,-
давно не гуляла сокира
по вулицях міста Москва!»

Я когда на свадьбе у брата эту песню спел (потребовали от меня песню, чтоб я ложки молодых выкупил, как свидетель), народ окаменел. Особенно тамада.
avatar

Maschinengevehr

  • 21 марта 2009, 22:32
+
0
Хорошая песня)

У меня мама как патриотка даже Dub Buk слушает, песню «Слава Украине» вот так пожилые люди и приучаются к блек металу.
avatar

melkor

  • 21 марта 2009, 22:41
+
0
Шостий день творення світу. Створив Бог усяку тварину — і бачить, що чогось не вистачає. Зібрав він усіх мавп і кажє: «Так, щоб завтра всі мавпи поголилися, повдягали вишиванки і позлазили з дерев, Хто мене не дослухається — горитимє в геєні огненій!»
Настає сьомий день. Дивиться Бог — мавпи позлазили з дерев, побудували біленькі хатки, вкрили їх соломою. І все таке ідиличне: сім«я вечеря коло хати, хрущі над вишнями гудуть,,, Аж глип: деякі неслухняні мавпи й далі на деревах сидять. Бог їм каже: „А ві що тут робите?! Яказав усім злізати з дерев! Як ви посміли не послухати Господа вашого?!“ Мавпи на деревах злякалися, причаїлися. Вилазить найсміливіша мавпа й каже: „Ізвінітє, а ми по-украінскі нє понімаєм...“
avatar

melkor

  • 17 апреля 2009, 13:00
+
0
Вечерний позитив ;)
Тенькс ;)
avatar

J7k

  • 17 апреля 2009, 17:54

Только зарегистрированные и авторизованные пользователи могут оставлять комментарии.